У Великому Пості дозвольмо, щоб Христос дедалі більше нас просвічував. На молитві «Ангел Господній» з Папою Венедиктом XVI 3 квітня 2011

Під час повчання, виголошеного перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 3 квітня 2011 р., Венедикт XVI закликав наново оживити в собі дар Христового світла, отриманий у Хрищенні.

«Яким є наше ставлення до Ісуса?» – запитував Святіший Отець у світлі євангельської розповіді про оздоровлення сліпонародженого, в якого Спаситель питав: «А що ти про мене думаєш?». Той чоловік розпізнав знаки, здійснені Божим Сином, а тому від «світла очей» перейшов до «світла віри», тоді як фарисеї, «закам’янілі серцем», не хотіли прийняти чудо, «тому що відмовилися прийняти Ісуса як Месію». І навіть батьки оздоровленого відмежовуються від сина зі страху перед іншими.

«Також і ми через Адамів гріх народилися “сліпими”, але в купелі Хрищення були просвічені Христовою благодаттю», – сказав у цьому контексті Папа, додаючи, що гріх поранив людство, вкидаючи його в темряву смерті, але в Христі заясніло нове життя, бо «у Ньому, зміцнені Святим Духом, ми отримуємо сили, щоб перемогти зло та чинити добро».

Вручення під час Хрищення запаленої свічки, – вів далі Святіший Отець, – є символом, який допомагає зрозуміти й прийняти те, що отримуємо у цій Святій Тайні. І коли наше життя просвітлюється Христовим таїнством, то зазнає радості визволення від того всього, що загрожує його повному здійсненню. Ось чому, за словами Папи, готуючись до Пасхи, слід оживити дари, отримані в Хрищенні, «оте полум’я, яке, іноді, є в небезпеці погаснути». «Оживляймо його молитвою та любов’ю до ближнього», – закликав Венедикт XVI, ввіряючи великопосний подвиг заступництву Пречистої Діви Марії, аби «усі могли зустрітися з Христом, Спасителем світу».

(http://www.radiovaticana.org)

Продовжуйте вносити Євангельську закваску в усі суспільні ділянки. Побажання Папи Венедикта XVI з нагоди 80-ліття Аргентинської Католицької Акції

«Святіший Отець заохочує вас помножувати ваші виховні зусилля, щоб ідучи за Христом на дорозі святості і в тісній єдності з ієрархами, ви несли Євангельську закваску до всіх сердець та всіх секторів суспільства, до світу праці, політики, культури та в родини», – такі побажання знаходимо у посланні, яке Папа Венедикт XVI надіслав через кардинала Тарчізіо Бертоне, Державного Секретаря Апостольської Столиці, з нагоди 80-ліття Аргентинської Католицької Акції, що припадало 5 квітня 2011 р. Вселенський Архиєрей складає подяку Господу Бога за «ці роки посиленої та ефективної праці євангелізування та освячення», а звертаючи увагу на роль мирян в освяченні Церкви та світу «через перемінювання земної дійсності згідно з цінностями Божого царства», зазначив, що для відповідального та вірного виконання цього завдання вони «потребують солідної доктринальної, пастирської і духовної формації та відповідного супроводу».

5 квітня 1931 року аргентинські єпископи опублікували спільний Пастирський лист, яким у країні було офіційно створено мирянську організацію «Католицька Акація» та проголошено перші статути. Сьогодні вона об’єднує 30 тис. членів у 850 парафіяльних спільнотах, які через проповідування, навчання, свідчення та діла милосердя беруть участь у євангелізації в широкому значенні цього слова.

(http://www.radiovaticana.org)

Насильство та ненависть – це завжди поразка. Черговий заклик Папи Венедикта XVI щодо ситуації в Лівії та Березі Слонової Кості

Папу Венедикта XVI не полишає стурбованість з приводу долі деяких африканських країн, які переживають драматичні ситуації внаслідок збройних конфліктів. Про це, разом із закликом до діалогу, він заявив наприкінці загальної аудієнції у середу, 6 квітня 2011 р., кажучи:

«З великою тривогою і далі слідкую за драматичними подіями, які цими днями переживають дорогі народи Кот-Д’Івуару та Лівії. Сподіваюся, що кардинал Турксон, якому я дав доручення відвідати Кот-Д’Івуар, щоб виявити мою солідарність, зможе найближчим часом в’їхати в країну. Молюся за жертви і запевняю духовну близькість з усіма, хто страждає. Насильство та ненависть – це завжди поразка. Тому ще раз звертаюся з стурбованим закликом до всіх задіяних сторін, щоб розпочалася справа примирення та діалогу й були виключені чергові кровопролиття».

(http://www.radiovaticana.org)

Вчитися любові у школі святих. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 6 квітня 2011

Промовляючи у середу, 6 квітня 2011 р., до кількох десятків тисяч паломників, що зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на загальній аудієнції, Папа Венедикт XVI представив постать та духовні дари однієї з найвідоміших, та, мабуть, найулюбленіших святих – святої Терези з Лізьє, відомої також як Тереза від Дитятка Ісуса та «мала Тереза». Вона прожила лише 24 роки наприкінці ХІХ століття, ведучи просте та приховане життя, але після смерті та оприлюднення її праць стала всесвітньовідомою, а Папа Іван Павло ІІ у 1997 році проголосив її Учителем Церкви.

Душа, закохана в Христа та сповнена любові до всіх людей, яка просвітила Церкву своєю глибокою духовною спадщиною. Так Венедикт XVI підсумував життєвий шлях цієї кармелітської монахині, переплітаючи розповідь про її життя з уривками її автобіографічного твору «Історія однієї душі». «Це книга, – сказав він, – яка зазнала великого успіху, була перекладена різними мовами та поширилася в усьому світі.

Хочу запросити вас, – вів далі Папа, – наново відкрити цей малий, і, водночас, великий скарб, що є в усій повноті пережитим світлим коментарем Євангелія!» Святіший Отець додав, що ця книга – це історія Любові Бога і до Бога, про яку розповідається з такою простотою та свіжістю, що вона нікого не залишає байдужим. «Але якою є та Любов, яка заповнила усе життя святої Терені, від дитинства аж до смерті? – запитував Венедикт XVI, відповідаючи, – Дорогі друзі, ця Любов має обличчя, має Ім’я, це – Ісус!»

Відкривши ще в дитинстві силу своєї любові до Розп’ятого Христа, Тереза вступила до кармелітського монастиря у рідному Лізьє, розуміючи монаше життя як завдання бути «Ісусовою обручницею та матір’ю душ», а в день складення обітів вона написала молитву, що виявляє спрямування всього її життя: вона «просить Ісуса про дар Його безмежної любові, просить бути найменшою, а особливо – про спасіння всіх людей».

Папа пригадав, що свята Тереза мала слабке здоров’я, а свої страждання поєднувала з Христовими муками та терпінням Матері Божої, Яка стояла під хрестом. Вона вмерла зі словами на устах: «Мій Боже, люблю Тебе!», що, за словами Святішого Отця, є ключем до розуміння усього її навчання. Він додав, що також і ми, разом з цією святою, «повинні вміти щодня повторяти Господеві, що хочемо жити любов’ю до Нього і до ближніх, вчитися в школі святих всеохоплюючої справжньої любові».

Венедикт XVI звернув увагу на те, що свята Тереза «з покорою і любов’ю, з вірою і надією» неустанно заглиблювалася у Святе Письмо, яке відкриває нам таїнство Христа. В Євангелії вона відкривала, передовсім, Ісусове милосердя, а її шлях святості освітлювали довір’я та любов, завдяки чому вона могла й інших провадити за собою «малою дорогою довіри та любові, дорогою духовного дитинства».

(http://www.radiovaticana.org)

Молитовні намірення Папи на квітень 2011

У квітні 2011 року Папа Венедикт XVI закликає молитися за молодь і за місіонерів. Загальне намірення, яке Святіший Отець пропонує для членів «Апостольства молитви» та всіх, хто молиться в його наміреннях, звучить: «За те щоб через вірогідне звіщення Євангелія Церква уміла запропонувати новим поколінням завжди нові основи для життя і надії»

Місійне намірення Папи на квітень наступне: «Щоб звіщенням Євангелія та життєвим свідченням місіонери уміли нести Христа тим, які Його ще не пізнали».

(http://www.radiovaticana.org)

Папа Римський зустрівся з Главою УГКЦ

Сьогодні, 31 березня 2011 р., перед полуднем, Святіший Отець Венедикт XVI прийняв на приватній аудієнції Блаженнішого Святослава Шевчука, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, Главу і Отця Української Греко-Католицької Церкви. Його супроводжували митрополити та члени Постійного Синоду УГКЦ.

(http://www.radiovaticana.org)

Необхідно виховувати нові покоління у вірі та у цінностях, які ушляхетнюють людське життя. Папа Венедикт ХVІ до латиноамериканських єпископів

Від 28 березня до 1 квітня 2011 р. у Боготі, столиці Колумбії, проходить зустріч єпископів, відповідальних за душпастирство родин та захист життя в єпископських конференціях Латинської Америки та Карибського регіону. Ініціаторами зустрічі стали Папська Рада в справах сім’ї та Рада Єпископатів Латинської Америки. Метою зустрічі є спільна призадума над теперішньою ситуацією, викликами та можливостями оновлення душпастирства родин.

28 березня до учасників згаданої зустрічі надіслав послання Папа Венедикт ХVІ, скеровуючи його до кардинала Енніо Антонеллі, Президента Папської Ради в справах сім’ї. На початку звернення Святіший Отець пригадав, що під час V Загальної Конференції Єпископату Латинської Америки та Карибського регіону він говорив про сім’ю, що є найбільшою цінністю для народів тих земель, та про те, що душпастирство сім’ї повинно займає чільне місце в євангелізаційній місії, поширюючи культуру життя і співпрацюючи на благо того, щоб права сімей були визнані та пошановані.

Однак, з болем констатуємо, що родинні цінності дедалі більше зазнають негативних досвідів, викликаних змінами у сфері культури, соціальною нестабільністю, міграцією, бідністю, програмами виховання, які баналізують сексуальність, та фальшивими ідеологіями. «Ми не можемо залишатись байдужими перед цими викликами»,– наголосив Вселенський Архиєрей, додавши, що у Євангелії знаходимо необхідне світло для того, щоб відповісти на ці виклики, не падаючи при цьому на дусі. Христос зі Своєю благодаттю спонукає нас, щоб працювати сумлінно та з ентузіазмом, супроводжуючи кожного члена сім’ї до відкриття плану любові, що Господь Бог має для людини. Жодне зусилля, на переконання Папи, не буде зайвим у поширенні того усього, що могло б дати свій вклад у зміцнення кожної родини, що основана на нерозривній єдності між чоловіком та жінкою, та щоб кожна сім’я виконала свою місію основної клітини суспільства, як розсадника чеснот, школи конструктивного та мирного співжиття, знаряддя згоди та привілейованого місця, у якому з радістю та відповідальністю приймається та оберігається людське життя, від його початку аж до природного кінця. «Також було б добре і далі заохочувати батьків у їхньому природному праві та обов’язку виховувати нові покоління у вірі та у цінностях, які ушляхетнюють людське життя», – зазначив Папа Венедикт ХVІ у посланні, додаючи, що у так важливому процесі євангелізації Церква може розраховувати на християнські сім’ї.

Наприкінці свого послання Вселенський Архиєрей пригадав, що дуже важливим є співпраця Церкви даного регіону з усіма чоловіками та жінками доброї волі у тому, щоб захистити людське життя, подружжя і сім’ю, з усіма її цінностями. Папа висловив свою любов та солідарність з усіма сім’ями Латинської Америки та Карибського регіону, особливо з тими, які перебувають у важких ситуаціях.

(http://www.radiovaticana.org)

Заклик Венедикта XVI до примирення в Кот-Д’Івуарі

«Вже протягом довгого часу часто лину думками до народу Кот-Д’Івуару, що страждає внаслідок жорстоких внутрішніх протистоянь та великого соціального й політичного напруження», – цими словами, промовляючи по-французьки наприкінці загальної аудієнції у середу, 30 березня 2011 р., Святіший Отець Венедикт XVI звернувся із закликом, маючи на увазі ситуацію в цій африканській країні, яка позначена політичною кризою після того, як попередній президент, програвши вибори, відмовляється передати владу новообраному.

Папа запевнив у духовній близькості з усіма, хто внаслідок конфлікту втратив дорогих серцю осіб чи зазнає страждань з приводу насильства, одночасно, закликаючи до того, щоб якнайшвидше розпочався конструктивний діалог, що матиме на меті спільне добро, не шкодуючи для цього ніяких зусиль.

«З цією метою, – сказав Венедикт XVI, – я вирішив відрядити до цієї країни кардинала Петера Турксона, Президента Папської Ради “Справедливість і мир”, щоб через нього висловити солідарність, як свою, так і вселенської Церкви, з жертвами конфлікту й заохотити до миру та поєднання».

(http://www.radiovaticana.org)

Нехай Пресвята Тройця зміцнює в мирі та злагоді улюблений український народ. Вітання Папи Венедикта XVI для нового Глави УГКЦ та всіх вірних

«З великою радістю вітаю сьогодні Блаженнішого Святослава Шевчука, нового Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, разом з єпископами та вірними, які його супроводжують. Запевняю мою постійну молитву, щоб Пресвята Тройця уділяла повноту дарів, зберігаючи в мирі та злагоді любий український народ», – цими словами Святіший Отець Венедикт XVI розпочав своє привітання для вірних УГКЦ, які прийшли на загальну аудієнцію 30 березня 2011 р., очолювані новим Главою і Отцем Блаженнішим Святославом, разом з іншими єпископами та духовенством.

Далі Папа звернувся до нового Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, промовляючи італійською мовою. Він сказав:

«Ваше Блаженство, Господь покликав Вас до служіння та проводу цієї знатної Церкви, що є частиною того народу, який понад тисячу років тому отримав Хрищення у Києві. Я впевнений, що Ви, просвітлені діянням Святого Духа, очолюватимете свою Церкву, провадячи її у вірі в Ісуса Христа згідно з власною традицією та духовністю, в сопричасті з Петровою Столицею, яка є видимим вузлом цієї єдності, задля якої численні сини і доньки не пошкодували навіть віддати своє життя.
В ці хвилини з признанням згадую улюбленого брата Блаженнішого кардинала Любомира Гузара, вислуженого Верховного Архиєпископа.
За заступництвом Пречистої Діви Марії Богородиці молюся про Боже благословення для Вас, Ваших єпископів, священиків, ченців та черниць і всіх вірних».

«Слава Ісусу Христу», – християнським привітом, знову промовляючи українською мовою, Венедикт XVI закінчив своє звернення до ієрархів, духовенства і мирян УГКЦ, а тоді підвівся та легким поклоном привітав Главу УГКЦ із супроводом, а помахом руки – всіх вірних, які тим часом співали “Многая літа!”.

Після закінчення загальної аудієнції Блаженніший Святослав разом з єпископами особисто привіталися зі Святішим Отцем. Особисто привітатися зі Святішим Отцем мали можливість також кілька мирян.

Разом з Блаженнішим Святославом, у сьогоднішній загальній аудієнції взяли участь Високопреосвященні та Преосвященні владики Ігор Возьняк, ЧНІ, Архиєпископ Львівський, Лаврентій Гуцуляк, ЧСВВ, Митрополит Вінніпезький (Канада), Стефан Сорока, Митрополит Філадельфійский (США), Богдан Дзюрах, ЧНІ, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, Давид Мотюк, Єпарх Едмонтонський (Канада), Володимир Війтишин, Єпарх Івано-Франкіський, Кен Новаківський, Єпарх Нью-Вестмінстерський (Канада), Василій Семенюк, Єпарх Тернопільський. Разом з численними представниками чернечих спільнот були о. Василій Ковбич, Протоархимандрит Василіянського Чину Святого Йосафата та с. Дженес Солюк, Головна Настоятелька Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, а також єпархіальні священики, семінаристи та понад сто мирян.

(http://www.radiovaticana.org)

Святий Альфонс де Ліґуорі – приклад дбайливого пастиря. На загальній аудієнції з Папою Венедиктом ХVІ 30 березня 2011

Постаті святого Альфонса Марії де Ліґуорі, Вчителя Церкви, єпископа, відомого богослова, проповідника, духовного провідника та засновника Згромадження Отців Редемптористів, який жив в Неаполі на півдні Італії у XVIII столітті, присвятив своє повчання Святіший Отець Венедикт XVI під час загальної аудієнції у середу, 30 березня 2011 р, на якій був присутній Блаженніший Святослав Шевчук, Глава УГКЦ, разом з єпископами та численними вірними.

«Хто молиться, той спасається», – таким було життєве гасло Альфонса де Ліґуорі, «святого милосердної любові», який, не заважаючи на те, що у свій час був найвідомішим адвокатом у Неаполі, адже вже на 16-му році життя захистив докторські дисертації з цивільного та церковного права, зрікся блискучої світської кар’єри і багатої аристократичної сім’ї, щоб стати священиком. За словами Святішого Отця, він зрозумів, що Бог приготував йому інше покликання: бути священиком між убогими. 1732 року святий Альфонс заснував чернече Згромадження Найсвятішого Ізбавителя, особливим завданням якого є душпастирське служіння серед найубогіших та відкинутих суспільством.

1762-го святого Альфонса призначено єпископом в Санта Аґата деі Ґотті. З приводу хвороби, за згодою Папи Пія VІ, 1775 року він зрікся уряду, а 1787 року відійшов по вічну нагороду до Господа.

Святий Альфонс є небесним покровителем сповідників та викладачів моральної теології. У його часи, під впливом єретичної течії янсенізму, поширювалась ментальність, яка вказувала на Бога, як на суворого та похмурого суддю, а не як на милосердного Отця. У своєму найважливішому духовному творі «Моральне богослов’я» святий Альфонс навчає пастирів та сповідників, щоб вони, з одного боку, були вірними вченню Церкви щодо принципів моралі, але, одночасно, ставились до тих, що каються, з милосердям і зрозумінням, щоб вони змогли відчути підтримку і заохочення до віднови віри та християнського життя».

«Святий Альфонс, – наголосив Венедикт ХVІ, – є прикладом дбайливого пастиря, який звіщаючи Євангеліє і уділяючи Святі Тайни, здобував людські душі лагідною добротою, яка випливала з інтенсивної молитви до Господа, що є безмежною добротою». Папа також поставив як приклад оптимістичне бачення життя, притаманне святому Альфонсові де Ліґуорі, який завжди покладався на перемогу добра, яке Господь Бог дарує кожній людині.

Згромадження Отців Редемптористів,засноване святим Льфонсом де Ліґуорі, на сьогоднішній день трудиться на п’яти континентах світу, служать у семи обрядах у 77 країнах світу, серед яких також і в Україні.

(http://www.radiovaticana.org)