Кароль і Бенедикт

НАПЕВНО Є ЩОСЬ НЕЗРОЗУМІЛЕ ДЛЯ ВАС?

У той час, коли у світі панує думка, що Церква це група владних персонажів, готових завжди сказати «ні» проявам молодіжної свободи, дуже багато молодих людей, і в тому числі ми Papaboys, знайшли в Церкві ту свободу, якої прагнули.

ЧИ ЦЕ МОЖЛИВО?

Зупинімось і попробуймо роздумати. Нам приємно поділитись, навіть дуже коротко, своїм досвідом, поважаючи у той же час ваші думки.

КОЛИ ІСУС ДОРУЧИВ ПЕТРОВІ КЕРУВАТИ ЦЕРКВОЮ ЗГОДА АПОСТОЛА БУЛА ПРОЯВОМ ЙОГО СВОБОДИ!

Відповісти «так» Ісусові Христові – значить реалізувати свою свободу.

КОЛИ КАРОЛЬ ВОЙТИЛА ВИРІШИВ СТАТИ СВЯЩЕНИКОМ, А ПОТІМ ДАВ ЗГОДУ БУТИ ЄПИСКОПОМ І ПАПОПОЮ ВІН ДІЯВ СВОБІДНО!

Він був актором і міг далі працювати у театрі. Він займався спортом і міг досягти успіхів. Але його вільним волевиявленням було «так» для Ісуса, незважаючи на небезпеку переслідувань. Проявом його свободи було і те, що він присвятив, як ніхто до нього, свій понтифікат молоді та захисту принижених.

КОЛИ КАРДИНАЛ ЙОЗЕФ РАТЦІНГЕР СКАЗАВ «ТАК» І, ТИМ САМИМ, ДАВ ЗГОДУ ВИКОНУВАТИ ТЯЖКУ ПРАЦЮ НАСТУПНИКА СВЯТОГО ПЕТРА, ВІН РОБИВ ЦЕ ВІЛЬНО!

Досягнувши передбаченого Канонічним кодексом віку, він подав Івану Павлу II прохання про припинення його діяльності в Конгрегації у справах віри, щоб зайнятися улюбленою науковою працею. Але саме йому, вже 80ти річному, випало взяти на свої плечі Петрів човен, повністю добровільно сказавши своє «так»!

Ми, молодь з Papaboys, не зобов язані і тим більше не є змушені казати «так» на покликання бути свідками Євангелії Ісуса Христа. Це наш вільний вибір, який дає нам ще більше свободи: жити у світі, але не під владою світу.

Ми, молодь з Papaboys, не відчуваємо себе «вихопленими» з тисячі недоліків чи то в сексуальності, чи в прийнятті свідомих рішень, чи в питаннях охорони життя і поваги до всього Сотворіння: ми є вільними вибирати нашим «так» службу на користь ближнім і нам самим.

Нас молодих з Papaboys ніхто не змушує брати участь у недільній Євхаристії, не змушує ставати на коліна перед Господом, Царем Царів, для молитви або адорації: ми є вільними сказати наше “МИ ТУТ!” і наше “ДЯКУЮ!” тому, хто дав нам можливість жити.

ДЯКУЄМО ТАКОЖ ІВАНУ ПАВЛУ ІІ І БЕНЕДИКТУ XVI ЗА ВИСОКИЙ МОРАЛЬНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ І ГРОМАДЯНСЬКИЙ ПРИКЛАД, який завжди підтримував нас в нелегкі хвилини життєвих випробувань.

МИ, МОЛОДІ НЕ Є СТВОРЕНІ ДЛЯ ПОВЕРХНЕВИХ СПРАВ!

МИ, МОЛОДІ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ЙТИ В ГЛИБ, шукаючи справжній сенс життя, правильну відповідь на великі сумніви, які стосуються і нас!

………………(продовження буде)